Британія сумує за ЄС. Чи зможе вона повернутися назад, і до чого тут Трамп

Через п’ять років після брекзиту більшість британців хочуть повернутися в Євросоюз. Розлучення з ЄС всенародно визнали невдалим, але політики навіть не заїкаються про новий референдум, а соціологи попереджають, що на найближче десятиліття питання закрите. Чому?

Зараз тільки 30% британців вважають брекзит правильним рішенням, а 55% називають його помилкою.

Ідеологи розлучення з найближчим і найбільшим партнером обіцяли звільнити країну від іммігрантів і європейської бюрократії, заробити на торгівлі з рештою світу та почати жити самостійно.

Із усіх пунктів тільки останній виконаний, і той частково. Британія тепер вільна визначати власні правила гри (наприклад, вона може вводити податки на приватні школи, що в ЄС заборонено). Але бізнес все одно працює, оглядаючись на правила найбільшого і найближчого ринку.

У всьому іншому ситуація рівно протилежна тому, що обіцяли.

Імміграція не скоротилася, а виросла до рекордних висот, причому на заміну одиноким європейцям приїхали африканці та азійці з сім’ями.

Бюрократичні бар’єри для торгівлі виросли в кілька разів, а сама торгівля скоротилася, через що забуксувала і вся економіка.

Британія колись грала першу скрипку в ЄС – найбільшому на планеті політичному союзі з населенням 500 мільйонів людей і другою за розмірами економікою після США Тепер вона перетворилася на регіональну державу на периферії, не дивлячись на ядерну зброю і місце постійного члена Радбезу ООН.

Наскільки реально скасувати брекзит і як на це може вплинути повернення в Білий дім Дональда Трампа?

Про брекзит або добре, або ніяк

Не дивлячись на те, що Європа, згідно з опитуваннями, хвилює британців, у політичній дискусії брекзит і досі – табу.

Референдум про вихід із ЄС затіяли консерватори в 2016 році в спробі вбити двох зайців – об’єднати правлячу партію торі, розколоту європейським питанням, і відбити атаку справа з боку правих популістів із партії Найджела Фараджа.

У результаті партія торі остаточно розкололася, занепала і з тріском програла торішні вибори опозиційній лейбористській партії. А чергова реінкарнація правої антиімігрантської партії Фараджа не тільки нікуди не зникла, але й набирає популярності та претендує на владу.
Для лейбористів питання про скасування брекзиту зараз вторинне, говорять економісти і політологи. Пріоритет правлячої партії – відновлення економіки, підірваної брекзитом, ковідом та енергетичною кризою, викликаною війною Росії проти України.

“Їм необхідний ріст доходів. Але жодне зближення з ЄС не дасть бажаного економічного ефекту до наступних виборів. А він їм треба до виборів”, – сказав голова дослідницького центру UK in a Changing Europe Ананд Менон на круглому столі до п’ятиріччя брекзита.

“З політичного погляду воскрешати дух брекзиту дуже і дуже складно. Лейбористи щойно повернулися до влади після 14 років в опозиції. Так, у них гігантська більшість, але чи готові вони витрачати політичний капітал на те, щоб тривожити відкриту рану британської політики?” – сказала там само Сара Голл із Кембриджського університету.

Політики не хочуть повертатися до питання брекзиту ще і тому, що для виборців він не пріоритет. Згідно з опитуваннями, зараз тільки 14% вважають відносини з ЄС важливою проблемою, яка стоїть перед Великою Бриатнією. У 2019 році таких було 73%.

Скільки не мовчи про брекзит, забути про нього не вийде, впевнений Менон.

“Ми вступили в наступну стадію брекзиту, і вона буде продовжуватися вічно, – сказав він. – Брекзит залишиться центральною темою суспільної дискусії ще довгий-довгий час, навіть якщо ніхто з політиків не хоче говорити про нього”.

Трамп і нова реальність

Правляча партія лейбористів рішуче відмовилася обговорювати повернення в єдиний ринок і митний союз, але обіцяє “зближення” з ЄС. Щоправда, за півроку при владі вона так і не змогла сформулювати, як саме збирається це зробити.

Ініціативу перехопила невелика опозиційна партія ліберал-демократів. А приводом стала перемога Дональда Трампа на президентських виборах в США, після якої ліберальні демократи відкрито виступили за зближення з Європою.
Трамп змінив все. Коли британці голосували за вихід із ЄС в 2016 році, світ переживав глобалізацію і прагнув до відкритості. Британцям обіцяли вигідні торгові угоди з Азією, яка швидко зростає, і головною світовою економікою – США.

До моменту, коли Британія нарешті вийшла з ЄС в 2020 році, в світі лютував ковід, а в Америці правив Трамп. Почалася нова епоха ізоляціонізму. Статус невеликої економіки з населенням в 68 мільйонів людей і в тих нових умовах не обіцяв Британії нічого хорошого. Обіцянки так і залишилися на папері.

Новий термін Трампа почався у ще складніших умовах. Європа зіштовхнулася з повномасштабним вторгненням Росії проти України і з енергетичною кризою, спровокованою газовою війною Кремля з ЄС. Тепер ще і Трамп погрожує їй імпортними тарифами.

“Світова економічна ситуація зараз рішуче відрізняється від тієї, в якій Британія приймала рішення про розлучення з ЄС, – каже Сара Голл. – Вільна торгівля поступово виходить із моди, а в моду входить протекціонізм”.

США і Британію пов’язують ядерні зв’язки, і оборона з безпекою в цій ситуації можуть виявитися важливішими торгівельних, освітніх і культурних зв’язків із Європою, попереджає Ананд Менон із UK in a Changing Europe.

“Багато хто вважає, що Трамп підштовхне Британію і ЄС до зближення, – каже він. – Але існує реальна небезпека, що він, навпаки, відштовхне нас ще одне від одного”.

Чи повернеться Британія в ЄС

Новий референдум якщо і трапиться, то нескоро. До нього не готові ні Британія, ні ЄС.

“Це станеться тільки тоді і тільки в тому випадку, якщо діюча влада опиниться в ямі, з якої новий референдум здасться кращим виходом”, – каже один із найбільш авторитетних соціологів країни Джон Кертіс із NatCen Social Research.

Саме з цієї причини трапився референдум в 2016 році, нагадує він про кризу влади часів Девіда Кемерона.

Але успіх проєвропейських сил і на цей раз не гарантований, попереджує Кертіс. Минулого разу вони теж були в більшості, але ефективна та потужна піар-кампанія противників ЄС призвела зовсім до іншого висновку.

Більше того, зараз незадоволеність результатами брекзиту пов’язана в основному з вибуховим ростом імміграції, буксуванням економіки, зниженням якості держпослуг і кризою охорони здоров’я. Влада вже вживає заходів для виправлення ситуації, і якщо вони досягнуть результатів, про брекзит як про причину бід забудуть, пишуть дослідники UK in a Changing Europe у великому звіті до п’ятиріччя розлучення з ЄС.

На думку Кертіса, питання про брекзит може повернутися на порядок денний, якщо до наступних виборів 2029 року опитування покажуть, що ні одна з партій не набирає більшості в парламенті. Тоді лейбористи можуть об’єднатися з ліберал-демократами під європейськими прапорами, щоб не пустити до влади консерваторів і правих націоналістів.

Передбачити результат цієї сутички зараз неможливо, тому що в нас на очах одночасно розвиваються дві протилежні історії.

З одного боку, кількість прихильників возз’єднання з ЄС останні три роки стабільно перевищує кількість противників у пропорції 53% до 47%. На референдумі за брекзит проголосувало 52%, проти – 48%.

“Дивовижно, що думка так сильно змінилася, тому що ні одна провідна партія навіть на заїкалася про зміну брекзиту і ніхто не закликав до цього”, – каже Кертіс. – Не те щоб люди передумали. Майже ніхто не передумав”.

Просто старіше покоління поступово вимирає, а йому на зміну підростає нове, яке не мало право голосу в 2016 році. І воно здебільшого проєвропейське.

Друге питання – чи захоче ЄС повернення Британії в союз. У найближчі роки навряд чи, впевнений Ананд Менон із UK in a Changing Europe.

“У тому, що стосується економіки, змін хочемо тільки ми, британці. ЄС цілком задоволений нинішнім станом справ”, – каже він.

До того ж, навіщо це все починати, якщо опозиція в обличчі консерваторів та партії Фараджа обіцяє негайно провести новий брекзит, як тільки прийде до влади.

“Думаю, ЄС дочекається, поки в Британії встановиться стабільний консенсус щодо європейського питання серед політиків і в суспільній думці, перш ніж починати будь-які переговори про повернення Британії в союз”, – каже Менон.